Définition de connotation Connotation est l'action et l'effet de connoter (ce qui implique, outre sa signification particulière, un autre de type appellatif ou expressif).
Конотація - це дія і ефект конотації (що має на увазі, крім його специфічного значення, інший апеляційний або виразний тип).
Other results
Ce mot a une connotation très négative dans ce contexte politique particulier.
Це слово має дуже негативне забарвлення в цьому конкретному політичному контексті.
Le professeur a expliqué la connotation du mot, différente de son sens littéral.
Викладач пояснив смисловий відтінок цього слова, відмінний від його буквального значення.
Elle n'aime pas la connotation vieillotte de ce prénom pourtant très joli.
Вона не любить дещо застаріле звучання цього, втім, дуже гарного імені.
Avec le temps, ce mot a perdu sa connotation religieuse pour devenir courant.
З часом це слово втратило своє релігійне забарвлення й стало звичайним у вжитку.
Selon le ton de la voix, la même phrase peut avoir une autre connotation.
Le symbolisme des couleurs donne au vert une connotation d'espoir dans plusieurs traditions religieuses.
Згідно з кольоровою символікою, зелений у багатьох релігійних традиціях має відтінок надії.
Ils ont proposé un nouveau mot pour parler d'amitié en ligne, sans connotation négative.
Вони запропонували нове слово, щоб говорити про дружбу в інтернеті без жодного негативного відтінку.
Le terme qu'il a choisi est trop connoté pour un débat scientifique réellement neutre.
Термін, який він обрав, надто навантажений смислами для справді нейтральної наукової дискусії.
Potentially sensitive or inappropriate content
Examples are used only to help you translate the word or expression searched in various contexts. They are not selected or validated by us and can contain inappropriate terms or ideas. Please report examples to be edited or not to be displayed. Potentially sensitive, inappropriate or colloquial translations are usually marked in red or in orange.
